Що таке закреп?

Закреп є однією з найпоширеніших проблем шлунково-кишкового тракту. Затримка випорожнення кишечника, утруднення дефекації з частотою рідше трьох разів на тиждень та відчуттям неповного випорожнення кишок.

Щоб поставити такий діагноз, необхідно, щоб порушення акта випорожнення спостерігалися у пацієнта протягом трьох і більше місяців.

Симптоми закрепу

Звички випорожнення у кожної людини різні. Хтось ходить тричі на добу, а хтось тричі на тиждень. Однак найбільш ймовірно мова йде про запор, якщо відмічається наступна симптоматика:

менше трьох випорожнень на тиждень;
стілець грудкуватий, твердий та сухий;
напруження або біль під час дефекації;
відчуття неповного спорожнення навіть після дефекації.

Якщо перераховані вище симптоми супроводжують вас протягом тривалого періоду часу, рекомендується звернутися до лікаря. Також, потрібна консультація спеціаліста, якщо у вас спостерігається кровотеча з прямої кишки, кров у калі, постійні болі в животі, болі в попереку, блювота, лихоманка, незрозуміла втрата ваги або раптова зміна випорожнень

Лікар обстежить вас, щоб виключити більш серйозний стан, наприклад колоректальний рак або синдром подразненого кишечника (СПК).

Які бувають закрепи та що з ними робити?

Закрепи у кишечнику бувають двох видів: первинний або вторинний. Первинний закреп – це порушення роботи кишківника, який проявляється в збільшенні часового проміжку між актами дефекації або регулярним неповним випорожненням кишківника. Вторинний закреп – виникає як результат наявності механічних перешкод для просування вмісту у кишечнику, як морфологічний прояв ендокринних та неврологічних порушень.

Окремою групою є ідеопатичний закреп, який пов’язаний з порушенням моторної функції прямої кишки по невиясненим причинам.

В залежності від тривалості, захворювання ділиться на гостре та хронічне. При гострому типі порушення дефекації спостерігається протягом декількох днів, при хронічному – місяць і більше.

Основні принципи лікування закрепів

Лікування закрепу у дорослих потребує комплексного підходу, який включає в себе – детальний аналіз причин порушень функціонування товстої кишки, підбір лікування, зміна способу життя та харчування.

Вибір проносних засобів проводиться в залежності від механізму запору;
При складному механізмі – використовують препарати, що мають вплив на різні органи в комбінації;
Враховуючи ефект від ліків, необхідно змінювати як дозу, так і ритм прийому проносних засобів;
При відсутності позивів до дефекації – варто використовувати лікарські препарати місцевої дії;
Запори на фоні депресії лікуються антидепресантами, а проносні ліки використовують як допоміжні засоби.

Також, для лікування варто збільшити фізичну активність, так як вправи можуть зменшити важкість запорів, особливо якщо їх поєднувати з правильним режимом харчування і вживанням не менше 1.5 літрів питної води на день.

Закрепи у людей літнього віку

Закрепи у людей похилого віку – це досить розповсюджена проблема і до її вирішення треба підходити дуже зважено. Як показує практика, закрепи кишківника з’являються внаслідок неправильних харчових звичок, і дотримання дієти є набагато ефективнішим засобом, аніж будь-які ліки.

Людям похилого віку рекомендують збільшити вживання клітковини до 25-30 грамів на день, але поступово.

Можливі причини закрепів у дітей

Процес відходження калових мас у кожної дитини індивідуальний. Але дуже важливо не допустити асоціації у дитини, що під час випорожнення може бути боляче.

У 95% дітей закрепи мають функціональну природу, а це означає що видимої причини немає, лише страждає основна функція товстої кишки. І лише у 5% дітей запори мають органічне походження, яке залежить від вроджених аномалій, таких як хвороба Гіршпрунга, цукровий діабет, звуження ануса, інвагінація кишківника та ін.

Якщо брати до уваги новонароджених діток, то закрепи можуть виникати в них після переведення на суміш або введення прикорму. Це своєрідна реакція ШКТ на зміни у раціоні дитини.

У діток старшого віку причиною закрепів може бути незбалансованість раціону, нестача рідини в організмі, нестача рухливості або навіть уникнення актів дефекації.

Запор може з’являтися як реакція на лікарські препарати, які приймає дитина, а також бути супутнім симптомом, наприклад при хворобах центральної нервової системи.

Отже, можна зробити висновок, що причиною закрепу у дітей може бути будь що – довга дорога, стрес, переїзд, або навіть ситуація, коли дитину насварили за “невчасний” похід в туалет.

Профілактика

Закреп у дорослих – рідко виступає як самостійне захворювання, найчастіше – це симптом більш серйозних проблем в організмі. При виявлені основної причини закрепу, лікар направляє усі зусилля на лікування основного захворювання.

Для стандартної профілактики закрепів рекомендують поступово збільшувати кількість клітковини в раціоні. Багата клітковиною їжа зазвичай рослинного походження. Є два види клітковини – розчинної форми та нерозчинної. Розчинна клітковина може розчинятися у воді та утворювати м’який гелеподібний матеріал.

Нерозчинна клітковина зберігає більшу частину своєї структури, коли проходить через травну систему. Обидві форми клітковини з’єднуються з калом, впливають на його вагу та розмір, а також пом’якшують його. Це полегшує проходження через пряму кишку.

Змініть спосіб життя, додавши у нього спорт або мінімальну щоденну активність – прогулянки, зарядку.

Не ігноруйте сигнали організму – у разі позиву до дефекації, слід відразу йти до туалету. Намагайтеся, щоб спорожнення товстої кишки відбувалося у спокійній обстановці, без поспіху.

У випадку, коли вищеперераховані рекомендації не приносять результату, лікар може призначити проносні засоби. Вони можуть бути представлені у вигляді таблеток, ректальних свічок, мікроклізм, та мають один суттєвий недолік – викликають звикання. Внаслідок частого приймання таких ліків, у кишечника знижується здатність працювати самостійно, і закреп стає важковиліковним.

Якщо закреп викликаний ректоцеле, анальною тріщиною або стриктурою, то використовується хірургічне лікування. Також, хірургічне втручання допоможе пацієнтам, в яких калові маси повільно просуваються по прямій кишці, а всі інші методи не приносять потрібного ефекту. У такому випадку, видаляється частина кишечнику.

Більшість випадків запору є легкими і легко лікуються за допомогою зміни дієти та фізичних вправ. Якщо у вас хронічний закреп або закреп разом з іншими змінами кишечника, важливо вчасно звернутися за консультацією до лікаря.